Українська класифікація вин
I. Усі виноградні вина поділяють на сортові, виготовлені з одного сорту винограду, і купажні, виготовлені із суміші сортів. При виробництві сортових вин може бути використано не більше 15% винограду інших сортів, що відносяться до того ж ботанічного виду, що й виноград, який є основним компонентом сортового вина.
II. Виноградні вина поділяють на тихі (що не містять надлишку вуглекислоти) і вина із змістом вуглекислоти.
За складом тихі вина поділяють на наступні групи:
1) столові вина, що виробляються без додавання спирту;
а) сухі, що містять спирт природного бродіння від 9 до 11% об. та не більше 0,3 г/100 мл цукру;
б) столові напівсолодкі, що містять спирт природного бродіння від 9 до 12% об. та від 3 до 8 г/100 мл незброженого цукру.
Примітка.
1. Дозволяється випуск окремих видів сухих столових вин із вмістом спирту природного бродіння до 16% об. за поданням Центральної дегустаційної комісії виноробної промисловості.
2. Дозволяється додавання спирту-ректифікату в столові сухі вина хересу для доведення їхньої міцності до 16% об.
2) кріплені вина, при виробництві яких допускається використання спирту-ректифікату;
а) міцні, що містять спирт від 17 до 20% об., у тому числі спирт природного бродіння не менш 3% об., вміст цукру в міцних винах може бути від 1 до 14 т/100 мл;
б) десертні, що містять спирт від 12 до 17% об., у тому числі спирт природного бродіння не менш 1,2% об.
За вмістом цукру десертні вина поділяють на:
- десертні напівсолодкі, що містять цукру від 5 до 12 г/100 мл і спирт від 14 до 16% об.;
- солодкі, що містять цукру від 14 до 20 г/100 мл і спирт від 15 до 17% об.;
- лікерні, що містять цукру від 21 до 35 г/100 мл і спирт від 12 до 17% об.;
3) ароматизовані вина, що готують із використанням спирту-ректифікату, сахарози, а також настоїв окремих частин різних рослин по спеціальній рецептурі. Зміст спирту в ароматизованих винах встановлено від 16 до 18% об., а вміст цукру – від 6 до 16 г/100 мл.
III. За якістю тихі вина поділяють на ординарні, марочні та колекційні.
Вина, що випускають без витримки, називаються ординарними.
Марочні вина — це витримані високоякісні вина, які виготовляють в окремих виноробних районах або мікрорайонах за спеціальною технологією.
Тривалість витримки марочних вин:
для сухих столових вин — не менше 1,5 року, рахуючи з 1 січня наступного за врожаєм року, за винятком вин кахетинського типу, для яких строк витримки має бути не менше 1 року;
для міцних і десертних вин — не менше 2 років, за винятком вин із мускатних сортів винограду, строк витримки яких має бути не менше 1,5 року.
Марочні вина особливо високої якості, які після закінчення строку витримки в бочках (бутах, цистернах) додатково витримують не менше 3 років у пляшках, називаються колекційними.
Вина із вмістом вуглекислоти поділяють на наступні групи:
а) насичені вуглекислотою природним шляхом — бродінням у герметичних посудинах під тиском.
До цих вин відносяться наступні:
– Радянське шампанське – вино, виготовлене за спеціальною технологією шляхом вторинного бродіння (у пляшках, герметичних резервуарах або системі резервуарів) оброблених шампанських виноматеріалів, отриманих зі спеціальних білих або червоних сортів винограду та виготовлених «білим» способом. Радянське шампанське, що отримують шляхом вторинного бродіння у пляшках і витримують в них не менше 3 років, називається витриманим;
– ігристі (Цимлянське ігристе, Червоне ігристе та інші вина), отримані шляхом вторинного бродіння сухих або кріплених виноматеріалів у герметично закритих посудинах (пляшках, металевих резервуарах) за технологією, затвердженою для кожного найменування вина;
– натуральні напівсолодкі ігристі (Чхавери, Мцване та інші вина), виготовлені шляхом бродіння виноградного соку у герметичних резервуарах під тиском із припиненням бродіння на певному етапі;
б) шипучі або газовані – це вина, які штучно насичені вуглекислотою.